Сайт Татьяны Столяренко

Неділя, 22.04.2018, 04:28 Ви увійшли як Гость | Група "Гости" | RSS


Каталог статей

Головна » Статті » » Cтатьи [ Додати статтю ]

Резолюція Міжнародного екологічного форуму «Довкілля для України»
УСВІДОМЛЮЮЧИ складність і масштабність цілей у сфері охорони довкілля, заявляють про принципову можливість їх досягнення та визнають, що відповідь людства на глобальні загрози природного і техногенного характеру поки не відповідає темпу збільшення екологічних проблем;

ПІДТВЕРДЖУЮЧИ свою прихильність Декларації Конференції ООН з довкілля і розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.), положенням «Порядку денного на XXI століття», результатам міжнародних саммітів зі сталого розвитку та проектам документів, винесених на розглядКонференції «Ріо+20»;

ВРАХОВУЮЧИ необхідність реалізації концепції «зеленої» економіки в контексті збалансованого розвитку, що сприятиме подоланню бідності, створенню додаткових робочих місць, соціальному розвитку і поліпшенню стану довкілля;

РОЗГЛЯДАЮЧИ екологізацію економіки через впровадження енергозберігаючих, маловідходних, екологічно чистих технологій, глибокої переробки сировини і відходів як найважливіший напрям розв’язання екологічних проблем;

ПІДКРЕСЛЮЮЧИ важливість формування екологічної свідомості, нової системи цінностей, екологічної культури, розвитку екологічної освіти, яка стає основним засобом гармонізації взаємодії людини і природи,

ВВАЖАЮЧИ, що ключовим фактором ефективності механізмів розв’язання екологічних проблем країни є відкрите та публічне обговорення стратегічних і програмних документів у сфері екологічної політики із залученням представників усіх секторів суспільства



учасники Міжнародного екологічного форуму«Довкілля для України» пропонують:



У сфері політики збалансованого (сталого) розвитку

1. Прийняти Концепцію переходу України до збалансованого (сталого) розвитку.

2. Визначити цілі збалансованого розвитку України до 2030 року шляхом започаткування національної дискусії та проведення серії міжсекторальних, міжвідомчих і регіональних круглих столів.

3.Забезпечити розроблення та прийняття Національної стратегії та Національного плану дій збалансованого (сталого) розвитку України.

4. Розробити та подати на розгляд Кабінетові Міністрів України Стратегію впровадження десятирічних рамок політики сталого споживання та виробництва і плану заходів щодо її реалізації на період до 2015 року.

5. Розробити у 2012 році законопроект щодо переходу від соціально-економічного до збалансованого (еколого-соціально-економічного) планування розвитку країни, регіонів і міст.

6. Продовжити практику екологічної паспортизації територій України та здійснити перехід від регіонального рівня до складання екологічних паспортів адміністративних районів та населених пунктів (міст, селищ і сіл) на основі єдиної методичної та статистичної бази.



У сфері системної екологізації

7. У процесі розроблення стратегічних, програмних та планових документів різних галузей (промисловості, енергетики, сільського господарства, транспорту тощо) забезпечити врахування цілей та завдань, встановлених Законом України від 21 грудня 2010 року № 2818 «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», та передбачити:

– досягнення цільових (або нормативних) показників стану (якості) довкілля в місцях діяльності підприємств виробничої сфери;

– завдання та заходи зі зменшення техногенного забруднення довкілля;

– завдання та заходи з екологізації галузей шляхом технічного переоснащення, впровадження енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій, маловідходних, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів;

– запровадження показників (індикаторів) досягнення встановлених екологічних цілей розвитку відповідних сфер економіки.

8. Забезпечити розроблення законодавчих і нормативно-правових актів з удосконалення чинного законодавства України з питань інтеграції екологічної політики в галузеві політики, зокрема:

– розроблення механізмів впровадження екологічних регуляторних чинників, у тому числі обмежувальних та пільгових, у різні сектори економіки;

– розроблення дієвого законодавчого та фінансово-економічного механізмів, що забезпечують сприяння і стимулювання виробників до ощадливого природокористування та екологізації виробництва;

– посилення ролі місцевих органів самоврядування в екологічному управлінні та їхньої відповідальності за контроль щодо порушень природоохоронного законодавства та виконання природоохоронних програм;

– посилення ролі громадськості під час розроблення планів та програм на засадах Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС від 26 травня 2003 р. № 2003/35/EC щодо участі громадськості в підготовці конкретних планів та програм, що стосуються довкілля.

9. Забезпечити за допомогою процесу «Довкілля для України» залучення усіх заінтересованих сторін до планування і реалізації екологічної політики (центральні органи законодавчої та виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, приватний сектор, виробнича сфера, науковці, громадські організації тощо).

10. Розробити та прийняти на наступному Форумі рамковий документ з питань розвитку «зеленої» економіки в Україні.





Екологізація промисловості

11.Поетапно зменшити забір і використання прісної води для промислового виробництва шляхом реалізації програм ресурсо- і енергозбереження.

12. Забезпечити повну рекультивацію та екологічну реабілітацію природних ландшафтів, порушених внаслідок діяльності господарських об’єктів.

13. Розробити та впровадити систему поводження з пакувальними матеріалами і тарою, зокрема поліетиленовою.

14. Забезпечити розвиток необхідної лабораторної бази та проведення випробувань продукції щодо відповідності вмісту генетично модифікованих організмів.

15. Забезпечити у 2012 році:

– виконання заходів щодо стовідсоткового екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, оброблення та знешкодження непридатних до використання пестицидів і тари від них, відходів мононітрохлорбензолу і тари від них, відходів гексахлорбензолу і тари від них;

– розроблення проекту «Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України мийних засобів на основі фосфатів», у тому числі законодавчо-правового забезпечення зменшення та поступового припинення використання мийних засобівна основі фосфатів (як першочерговий захід розроблення та прийняття проекту Закону України «Про заборону ввезення і реалізації на території України мийних засобів на основі фосфатів»), науково-технічне забезпечення створення сировинної бази функціонально-технологічних замінників фосфатів тощо;

– доопрацювання та схвалення проекту Концепції впровадження в Україні більш чистого виробництва, розроблення «Стратегії розвитку більш чистого виробництва на період до 2020 року» та «Національного плану дій з розвитку більш чистого виробництва на період з 2013 до 2016 року»;

– розроблення програми заходів щодо заміни особливо небезпечних хімічних речовин, що утворюються і використовуються в процесі виробничої діяльності в основних секторах економіки, на екологічно безпечні, забезпечення їх безпечного вилучення (заміни), транспортування та зберігання.

16.Забезпечити розроблення, прийняття та реалізацію проектів законодавчих і нормативно-правових актів з таких питань екологізації промисловості, зокрема щодо:

– впровадження екологічних паспортів підприємств - природокористувачів та інших об’єктів, що шкідливо впливають на стан довкілля;

– впровадження екологічного страхування шляхом розроблення та внесення відповідних змін до Закону України «Про страхування» та розроблення системи нормативних (регуляторних) актів Мінприроди України для інструктивно-методичного забезпечення створення та впровадження екологічного страхування у галузеву (секторальну) екологічну політику;

– впровадження системи управління екологічними ризиками;

– впровадження фінансово-економічних механізмів підтримки господарюючих суб’єктів, які прагнуть зменшити обсяги шкідливих викидів і відходів виробництва, впроваджують і розвивають природоохоронні ресурсозберігаючі і маловідходні технології.



Екологізація енергетики

17. Забезпечити включення до «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року» цілей та завдань, спрямованих на охорону довкілля та екологізацію виробництва, зокрема:

– зменшення забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами, зменшення викидів парникових газів, рівня забруднення водних ресурсів зворотними водами в обсягах, передбачених «Основними засадами (стратегією) державної екологічної політики України на період до 2020 року»;

– оптимізація структури енергетичного сектору національної економіки шляхом збільшення обсягів використання енергетичних джерел з низьким рівнем викидів двоокису вуглецю та збільшення обсягів використання відновлюваних і альтернативних джерел енергії;

– розроблення та впровадження заходів щодо поетапного забезпечення стовідсоткового повторного використання золошлакових відходів;

– зниження непродуктивних енергетичних втрат шляхом реконструкції (оновлення) систем енергопостачання (в т. ч. теплопостачання);

– забезпечення повного та беззастережного виконання екологічних вимог (екологічних попусків та дотримання необхідних режимів рівнів води водосховищ) під час експлуатації великих ГЕС.

18. Врахувати пропозиції громадських організацій під час опрацювання «Енергетичної стратегії України на період до 2030 року» та розроблення програм розвитку галузей енергетики з питань:

– уточнення масштабів розвитку гідроенергетики, зокрема, доцільності будівництва нових і реконструкції наявних гідроакумулюючих потужностей як небезпечних для довкілля;

–перегляду стратегії атомної генерації в напрямі пошуку ресурсів на закриття АЕС та розв’язання проблеми накопичених галуззю атомної енергетики радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива;

–розв’язання екологічних проблем в секторі ядерної енергетики –забруднення водних ресурсів, екологічні наслідки видобування й переробки уранових руд, ліквідація аварії на Чорнобильській АЕС;

–перегляду стратегії в напрямі досягнення в Україні виробітку 30% енергії від відновлювальних джерел енергії вже в 2030 році;

–перегляду стратегії розвитку вугільної промисловості в напрямі згортання субсидіювання видобутку вугілля і спрямування частки фінансів на подолання соціальних та екологічних наслідків закриття шахт;

–розгляду та розв’язання проблеми нестачі водних ресурсів для потреб енергетики;

–розроблення механізмів виконання Директиви 2001/80/ЄСпро впровадження очисних механізмів на ТЕС у найближчі 5–6 років;

–врахування при формуванні енергетичного балансу проблем зміни клімату та необхідності скорочення викидів парникових газів внаслідок спалювання викопних копалин, особливо вугілля;

–доповнення Енергетичноїстратегії планом реформування механізму прийняття рішень в енергетиці на засадах забезпечення участі громадськості у прийнятті рішень та доступу до екологічної інформації, детальним планом щодо інформування всіх учасників енергетичного ринку стосовно позитивних світових практик підвищення енергоефективності та енергозбереження тощо.

19. Центральним органам виконавчої влади та органам місцевої влади звернути увагу на негативний досвід будівництва малих ГЕС дериваційного типу на гірських річках західних областей України, де забір основної частини води спричинює цілий ряд екологічних та соціально-економічних проблем; під час розроблення та реалізації схем і програм розвитку малої енергетики забезпечити врахування оцінки впливу запланованого будівництва на стан довкілля, відповідне інформування та громадське обговорення планів і проектів будівництва.



Екологізація сільського господарства

20.Під час розроблення стратегії та програм розвитку сільського господарства забезпечити врахування природоохоронних цілей і завдань, у тому числі:

– зменшення в середньому на 5–10% площ орних земель в областях шляхом виведення зі складу орних земель схилів крутизною понад 3 градуси, земель водоохоронних зон, консервації деградованих, малопродуктивних і техногенно забруднених сільськогосподарських угідь з подальшим їх залісенням у лісовій та лісостеповій зонах і залуженням у степовій зоні;

– двократне збільшення до 2020 року частки земель, які використовують в органічному сільському господарстві;

– розроблення та впровадження до 2015 року національних стандартів у галузі органічних технологій ведення сільського господарства, адаптованих до міжнародних та європейських вимог;

– доведення до 2015 року частки консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель до 80% та рекультивації порушених земель – до 100%;

– впровадження моніторингу ґрунтів на територіях, прилеглих до складських приміщень, які використовують для зберігання хімічних засобів захисту рослин, у тому числі непридатних до використання;

– розроблення стратегії та плану дій з адаптації землеробства до зміни клімату;

– зменшення питомих показників надходження у природне середовище відходів тваринництва через запровадження їх переробки та використання, в тому числі зменшення забруднення поверхневих вод зворотними водами та поверхневим стоком з територій тваринницьких комплексів;

– забезпечення дотримання вимог біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин і тварин на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності;

–запровадження екологічно безпечних методів зрошення, зменшення рівня вторинного засолення ґрунтів;

– збереження основних показників родючості та характеристик природного стану ґрунтів на меліорованих сільськогосподарських землях;

– збільшення до 2015 року на 20% територій водно-болотних угідь.

21.Забезпечити розроблення, прийняття та реалізацію проектів законодавчих актів з питань регулювання розвитку аграрної сфери, що забезпечують збереження довкілля та екологізацію сільського господарства, в тому числі законів України «Про консервацію земель», «Про державну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення», «Про державну підтримку відтворення родючості ґрунтів», «Про засади органічного виробництва», «Про державну інвентаризацію земель», «Про державний земельний кадастр» тощо.



Екологізація транспорту

22. Забезпечити внесення змін і доповнень до «Транспортної стратегії України на період до 2020 року» та розроблення програм розвитку видів транспорту на основі врахування природоохоронних цілей та завдань, у тому числі:

– оновлення складу парку автомобільних і залізничних транспортних засобів за рахунок заміни застарілих на сучасні, більш екологічні, збільшення частки транспортних засобів, що використовують екологічне паливо (електромобілів, транспорту, що працює на біопаливі тощо);

– встановлення нормативів вмісту сірки в мазуті та дизельному пальному відповідно до вимог ЄС, заборона з 2016 року їх використання за умови понаднормативного вмісту сірки;

– поетапне запровадження екологічних норм (Євро-3 – з 2012 року; Євро-4 – з 2014 року ) для певних категорій колісних транспортних засобів, що вперше реєструються в Україні;

– запровадження диференційованого екологічного податку на транспортні засоби залежно від обсягів використання палива для стимулювання збільшення обсягів виробництва і використання велосипедів, гібридних видів автомобільних транспортних засобів та електромобілів;

–установлення протишумових споруд (екранів) у населених пунктах, розташованих поблизу автомагістралей, з кількістю населення не менш ніж 500 тис. осіб;

– розроблення і впровадження системи збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил, зношених шин, гумотехнічних виробів, утилізації непридатних до використання транспортних засобів, електричного і електронного обладнання тощо;

–запобігання порушенням санітарно-гігієнічних вимог до якості повітря в населених пунктах (з кількістю населення не менш ніж 250 тис. осіб) шляхом створення та удосконалення до 2015 року систем автоматичного моніторингу та посилення екологічного контролю за якістю повітря;

–зменшення обсягу викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами в результаті встановлення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах до 2015 року відповідно до стандартів Євро-4, до 2020 року –Євро-5;

–оптимізація дорожнього руху на території великих міст, подальший розвиток громадського електротранспорту;

–створення безпечних велосипедних доріжок та необхідної інфраструктури для користування велосипедами у містах.



У сфері розвитку природно-заповідного фонду, збереження і відтворення біорізноманіття

23. Доопрацювати«Загальнодержавну програму розвитку заповідної справи на період до 2020 року», в якій передбачити:

– заходи щодо створення нових та розширення наявних об’єктів ПЗФ, у тому числі розвитку природно-заповідної мережі зелених зон міст у напрямі максимального заповідання долин річок та найцінніших природних і штучних фітоценозів;

– забезпечення винесення в натуру меж існуючих об’єктів ПЗФ;

– забезпечення розроблення планів розвитку територій та об’єктів ПЗФ з метою створення на їх базі системи збалансованого природокористування, еколого-освітнього та рекреаційного використання природних ресурсів;

– забезпечення належної підтримки наукових досліджень та приведення у відповідність до сучасних вимог стану моніторингу природних комплексів на територіях ПЗФ загальнодержавного та міжнародного значення;

– забезпечення установ ПЗФ адміністративними та лабораторними приміщеннями, спеціальною технікою для проведення природоохоронних заходів;

– забезпечення створення екопросвітницьких центрів та ін.

24. Забезпечити реалізацію «Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережіУкраїни на 2000-2015 роки», у тому числі:

– розроблення та затвердження регіональних і місцевих схем та програм формування екологічної мережі;

– створення національної та регіональної баз даних екологічної мережі;

– підготовку проекту акта щодо затвердження зведеної схеми формування екологічної мережі.

25. Забезпечити розроблення менеджмент-планів для кожного водно-болотного угіддя міжнародного значення.

26.Забезпечити охорону та збереження степів шляхом:

–розроблення «Стратегії охорони та збереження степів України»та відповідного плану заходів;

–запобігання залісенню степових територій, що перебувають у природному стані;

– внесення змін до «Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів відведення земельних ділянок» у частині запровадження обов’язкового дослідження наявності степових природних комплексів і видів, які перебувають під охороною;

– введення заборони на надання місцевими адміністраціями під залісення земель запасу, зайнятих степовою рослинністю, натомість розглядати такі ділянки як перспективну мережу об’єктів ПЗФ місцевого та загальнодержавного значення;

–на основі картографічних напрацювань про степи підготувати та видати «Атлас степів України».

27. Забезпечити розроблення законодавчих та нормативно-правових актів з питань:

– впровадження системи управління територіями та об’єктами ПЗФ з урахуванням вимог міжнародних стандартів ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18000 та міжнародного досвіду;

– розроблення та внесення змін до Податкового кодексу України в частині надання податкових пільг підприємствам, установам, організаціям та громадянам, на землях яких розміщені об’єкти природно-заповідного фонду або об’єкти екологічної мережі;

– розроблення та внесення змін до чинних нормативно-методичних документів для встановлення рівнів допустимих рекреаційно-оздоровчих навантажень на природно-заповідні території та мінімізації антропогенного впливу.

28. Підготувати та видати Червоні книги областей України та міжнародних транскордонних регіонів (Карпат, Полісся, Чорного і Азовського морів).



У сфері ощадливого та збалансованого природокористування

29. Прискорити та забезпечити розробленнясистеми довгострокових та середньострокових програмних документів з охорони, використання та відновлення водних ресурсів, у тому числі:

–«Загальнодержавну цільову програму розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну р. Дніпра на період до 2020 року»;

–«Загальнодержавну програму охорони та відтворення довкілля Азовськогоі Чорного морів на період до 2020 року»;

– Національний план заходів з виконання Україною Стратегічного плану дій для захисту та відновлення Чорного моря (2009, Софія, Болгарія) у рамках Конвенції про захист Чорного моря від забруднення;

– регіональні та місцеві програми (плани) збереження та відновлення малих річок та водних об’єктів.

30. Забезпечити розроблення та прийняття законодавчих і нормативно-правових актів з питань впровадження інтегрованого управління водними ресурсами на засадах Директиви Європейського Парламенту та Ради ЄС від 23 жовтня 2000 року № 2000/60/ЄС про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері водної політики.

31. Забезпечити розроблення та прийняття законодавчих і нормативно-правових актів з питань:

–удосконалення правового режиму водоохоронних зон і прибережних смуг водних об’єктів, створення та винесення в натуру прибережних і дотримання в них режиму господарювання;

–посилення контролю за охороною рибних запасів у водоймах країни та відповідальності за браконьєрський вилов риби, у тому числі на засадах Регламенту Ради ЄС від 29 вересня 2008 року № 1005/2008 про створення системи запобігання, стримування та заборони незаконного, незареєстрованого та нерегульованого рибальства.

32. Прискорити розроблення та прийняття «Загальнодержавної програми поводження з відходами», в якій передбачити завдання та заходи щодо:

– запобігання утворенню відходів або їх мінімізації;

– відвернення або зниження негативного впливу небезпечних відходів на довкілля та здоров’я людей;

– забезпечення технічно і економічно доцільного використання відходів виробництва й споживання як вторинних матеріальних і енергетичних ресурсів;

– розвитку системи заготівлі, роздільного збирання й перероблення побутових відходів і підвищення якості надання послуг у цій сфері;

– запровадження новітніх екологічно чистих та безпечних технологій утилізації, видалення та перероблення відходів.

33. Забезпечити розроблення та прийняття законодавчих і нормативно-правових актів з питань поводження з відходами на засадах впровадження положень законодавства Європейського Союзу з урахуванням національних особливостей, зокрема Директиви Європейського парламенту та Ради ЄС 2008/98/ЄС «Про відходи та скасування деяких інших директив», у тому числі:

– законів України «Про вторинні матеріальні ресурси», «Про упаковку та відходи упаковки» та «Про обмеження щодо виробництва, використання, ввезення та розповсюдження в Україні окремих видів упаковки»;

– ряду технічних регламентів (щодо спалювання відходів, їх видалення та захоронення, поводження з відходами електротехнічного та електронного обладнання тощо).



У сфері екологічної освіти та освіти для збалансованого (сталого) розвитку

34. Істотно переробити «Національну стратегію розвитку освіти в Україні на 2012–2021 роки»на засадах урахування принципів збалансованого (сталого) розвитку та затвердити її на законодавчому або урядовому рівні;

35. Провести парламентські слухання у Верховній Раді України на тему «Розвиток екологічної освіти та освіти для збалансованого розвитку»;

36. Розробити та затвердити Стратегію освіти для збалансованого (сталого) розвиткута Національний план дій щодо її реалізації на національному і регіональному рівняхна засадах відповідної Стратегії ЄЕК ООН (Вільнюс, 2005), передбачивши зокрема:
створення національних організаційних механізмів та інституційної інфраструктури на базі провідних вищих навчальних закладів, громадських об’єднань, Оргуських інформаційно-просвітницьких центрів;
створення інформаційної бази методів педагогічної практики, проектної та дослідницької діяльності, електронних підручників, а також спеціалізованих порталів з екологічної освіти та освіти для збалансованого (сталого) розвитку;
розроблення навчальних програм, підручників і навчальних посібників, методичного забезпечення з екологічної освіти та освіти для збалансованого (сталого) розвитку;
розвиток наукових досліджень з питань екологічної освіти та освіти длязбалансованого (сталого) розвитку, в тому числі шляхом формування та затвердження відповідної програми фундаментальних і прикладних досліджень із залученням установ НАН України, Академії педагогічних наук, науково-дослідних та освітніх закладів, вчителів і громадськості;
сприяння виданню еколого-освітніх матеріалів, підручників і посібників зі збалансованого (сталого) розвитку, започаткування видавничої програми «Бібліотека екологічної думки» для видання праць вітчизняних і зарубіжних вчених, державних і громадських діячів з питань екологічної політики і збалансованого (сталого) розвитку;
запровадження на національних каналах радіо і телебачення регулярних еколого-освітніх програм.

37. Забезпечити розроблення та прийняття проектів законодавчих, нормативно-правових та інструктивних документів щодо:

–внесення змін до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту» що стосуються обов'язковості загальної, комплексної і безперервної екологічної освіти та формування екологічної культури як складової державної політики в галузі освіти та екології;

– розроблення та прийняття Закону України «Про екологічну освіту та виховання»;

–включення екологічної освіти до переліку обов’язкових навчальних предметів освітніх установ системи загальної і професійно-технічної освіти та розроблення відповідних державних освітніх стандартів та навчально-методичних посібників;

–інтеграції основ екологічної грамотності, сталого розвитку та охорони природи в навчальні програми з природничих, математичних і гуманітарних дисциплін освітніх установ системи загальної і професійно-технічної освіти;

–включення дисциплін з основ екології, збалансованого (сталого) розвитку та екологічної етики до освітньо-професійних програм вищих навчальних закладів.

38. Забезпечити перегляд змісту вищої педагогічної освіти з метою її екологізації, зокрема, введення засад збалансованого (сталого) розвитку у всі навчальні дисципліни, включення в навчальні плани вузів педагогічних спеціальностей та педучилищрозділу «Екологічне виховання дошкільників та школярів» та дисципліни «Екологічна педагогіка», створення відповідних педагогічних методик та забезпечення підготовки викладачів з екології для шкіл та дошкільних установ.

39. Розробити і затвердити Концепцію розвитку післядипломної екологічної освіти, в якій передбачити:

–підготовку та впровадження у систему професійного навчання державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування спеціалізованих курсів з основ збалансованого (сталого) розвитку та охорони довкілля;

– розроблення навчальних програм і навчально-методичних посібників з екологічних питань, розрахованих на різні категорії фахівців, зокрема, у галузях промисловості, енергетики, сільського господарства, транспорту, сфери послуг з урахуванням впливу відповідних сфер економіки на стан довкілля.



Організаційне забезпечення розвитку процесу«Довкілля для України»

40. Доручити Оргкомітету Форуму довести до відома заінтересованих органів законодавчої та виконавчої влади прийняті рішення та підготувати інформацію про результати впровадження в практичну діяльність резолюцій Форумів 2010–2012 років.

Забезпечити підготовку та подання на розгляд Кабінету Міністрів України проект акта щодо запровадження, організаційно-технічного та фінансового забезпечення процесу «Довкілля для України»із створенням відповідної міжвідомчої комісії (за аналогією з процесом «Довкілля для Європи»).

Забезпечити використання сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій (Інтернет-трансляції, соціальні мережі, блоги, тощо) під час проведення заходів, що дасть можливість залучити до участі у Форумі широке коло вітчизняних та міжнародних екологічних організацій, експертів, фахівців.

Джерело:
Категорія: Cтатьи | Додав: ecoz (05.06.2012) | Автор:
Переглядів: 572 | Коментарі: 0 | Теги: | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0

Актуально
Нац. план дій
Форма входу
Логін:
Пароль:
Меню сайту
Категорії розділу
Cтатьи [41]
Пошук
Наше опитування
Оцените экологию нашего города
Всього відповідей: 117
Новые комментарии






Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright ЗОБО "Созидание" © 2018-2011
Хостинг від uCoz